Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року Справа № 906/113/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Жукової Л.В. - головуючий (доповідач), Круглікової К.С., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши касаційну скаргуЖитомирської обласної організації товариства сприяння обороні України на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 р.у справі № 906/113/14 господарського суду Житомирської областіза позовомЖитомирської обласної організації Товариства сприяння обороні Українидо1. Лугинської районної ради, 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД", 3. приватного підприємства "Едельвейс-Луг", 4. Лугинської селищної радипровизнання недійсним результатів аукціону від 04.05.2011 р., договору купівлі-продажу від 26.05.2011 р., договору оренди землі від 29.09.2011 р. та рішень Лугинської селищної ради № 184 від 21.07.2011 р. та виконавчого комітету Лугинської селищної ради № 46 від 26.04.2012 р. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Зав`язун В.С. (дов. від 29.04.14р.);

відповідача 1: не з'явилися;

відповідача 2: Білошицька Н.В. (дов. від 18.11.14р.), Костюкевич-Тарновська О.В. (дов. від 18.11.14р.);

відповідача 3: не з'явилися;

відповідача 4: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.04.2014 р. у справі № 906/113/14 (суддя: Соловей Л.А.) задоволено позов Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України в повному об'ємі, а саме визнано недійсним аукціон від 04.05.2011 року, результати якого оформлені протоколом аукціону з продажу лота 02/11 - нежитлових будівель, розташованих за адресою: Житомирська область, смт. Лугини, вул. Р. Люксембург, 19; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 26.05.2011 року нежитлових будівель, за результатами аукціону, між Лугинською районною радою та ТОВ "Автосвіт ЛТД"; визнано недійсним рішення восьмої сесії 6 скликання Лугинської селищної ради №184 від 21.07.2011 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському комітету ТСО України; визнано недійним договір оренди землі від 29.09.2011 року, укладений між Луганською селищною радою та ТОВ Автосвіт ЛТД"; визнано недійсним рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради № 46 від 26.04.2012 року "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України; Закон України "Про місцеве самоврядування" (ст. 25); рішення господарського суду Житомирської області по справам № 21/5007/1109/12 та №906/1281/13, якими на думку суду першої інстанції встановлені факти, що мають значення для цієї справи та на підставі частини 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу, не доводяться знову.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2014р. (головуючий суддя: Демянчук Ю.Г., судді: Юрчук М.І., Крейбух О.Г.), апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авосвіт ЛТД" задоволено частково, рішення господарського суду Житомирської області від 14.04.2014 року у справі №906/113/14 скасовано і прийнято нове рішення, яким в позові про визнання недійсним аукціону, оформленого Протоколом аукціону з продажу лота 02/11 - нежитлових будівель, розташованих за адресою: Житомирська область, смт.Лугини, вул. Р.Люксембург, 19, від 04.05.2011р. покупцеві ТОВ "Автосвіт ЛТД", організатором якого (аукціону) було Приватне підприємство "Едельвейс-Луг"; - визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 26.05.2011р. за результатами аукціону між Лугинською районною радою (продавцем) та ТОВ "Авосвіт ЛТД" (покупцем), за яким продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити відповідно до умов цього договору 56300,00 грн. за нежитлові будівлі, а саме: нежитлову будівлю (літка) загальною площею 375,3 м.кв., нежитлову будівлю (літ.Б) гаража загальною площею 61,1 м.кв., нежитлову будівлю (літ.Г) гаража загальною площею 75,3 м.кв., які розташовані за адресою: Житомирська область, смт. Лугини, вул. Рози Люксембург, буд 19 та застосування наслідків недійсності договору, передбачених законом; - визнання недійсним договору оренди землі від 29.09.2011р., укладеного між Лугинською селищною радою (орендодавцем) і ТОВ "Автосвіт ЛТД" (орендарем), за яким орендодавець надає а орендар приймає в платне користування земельну ділянку площею 0,4223 га для комерційного використання за адресою: вул. Рози Люксембург, 19, смт. Лугини Лугинського району та застосування наслідків недійсності договору, передбачених законом; - визнання недійсним рішення від 26.04.2012р. №46 виконкому Лугинської селищної ради "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" - відмовлено. Позов в частині визнання недійсним рішення восьмої сесії 6 скликання Лугинської селищної ради від 21.07.2011р. №184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" - залишено без розгляду. Стягнуто з Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД", 2436 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що порушення прав позивача у цій справі не відбулося; сесія Лугинської селищної ради своїм рішенням № 184 від 21.07.2011 року правомірно припинила позивачу право постійного користування земельною ділянкою площею 0,4092 га., яка знаходиться в смт. Лугини по вул. Р.Люксембург, 19, у зв'язку з набуттям ТОВ "Автосвіт ЛТД" права власності на зазначене майно.

Житомирська обласна організація товариства сприяння обороні України подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2014р. у даній справі, а рішення господарського суду Житомирської області від 14.04.2014р. залишити в силі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" скористалося правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржену постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Заслухавши пояснення скаржника та відповідача-2, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.05.2011 року Лугинською селищною радою було видано свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі, а саме: нежитлову будівлю площею 375,3 кв.м., нежитлову будівлю гаража площею 61,1 кв.м., нежитлову будівлю гаража площею 75,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: смт. Лугини, вул. Рози Люксембург, 19 та здійснено державну реєстрацію права власності будівель за територіальною громадою сіл, селищ Лугинського району.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

26.05.2011 року між Лугинською районною радою, (яка представляє територіальні громади сіл, селищ Лугинського району) та ТОВ "Автосвіт ЛТД" укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі площею 375,3 кв.м., нежитлової будівлі гаража площею 61,1 кв.м., нежитлової будівлі гаража площею 75,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: смт. Лугини, вул. Рози Люксембург, 19, посвідчений приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Івчуком С.С. На підставі зазначеного договору, КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради" зареєстровано право власності на вищезазначені нежитлові будівлі за ТОВ "Автосвіт ЛТД".

Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. № 11, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Так, суд першої інстанції обмежився посиланням тільки на те, що вказані позовні вимоги були похідними від вимог про визнання незаконними та скасування рішень Лугинської селищної ради.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Житомирського області від 11.09.2013 року було порушено провадження у справі № 906/1281/13 за позовом Житомирської обласної організації ТСОУ до Лугинської селищної ради про визнання недійсним рішень виконкому Лугинської селищної ради № 56 від 29.04.2011 року "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб", № 46 від 26.04.2012 року "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб", і рішення восьмої сесії УІ скликання від 21.07.2011 року № 184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України".

Рішенням господарського суду Житомирської області від 31.10.2013 року позов задоволено частково, а саме визнано недійсним рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради № 56 від 29.04.2011 року "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб". Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2014 року рішення господарського суду від 31.10.2013 року в частині позовних вимог щодо визнання недійсним рішення Лугинської селищної ради 21.07.2011 року № 184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" скасовано, а справу у цій частині направлено для нового розгляду.

Згідно ухвали господарського суду Житомирської області від 25.03.2014 року відкрито провадження по справі № 906/1281/13 в частині визнання недійсним рішення Лугинської селищної ради 21.07.2011 року № 184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України".

Ухвалою господарського суду Житомирської області 03.02.2014 року порушено провадження у справі № 906/113/14, предметом спору серед інших є зокрема вимога про визнання недійсними рішень виконкому Лугинської селищної ради № 46 від 26.04.2012 року "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб", та восьмої сесії УІ скликання від 21.07.2011 року № 184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України".

Згідно ч. 1 ст. 377 ЦК України та ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Статтею 141 ЗК України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою, серед яких, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (п. е) зазначеної норми).

Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовної заяви на підставі ст.120, п. "е" ст. 141 ЗК України суди не встановили обов'язковість припинення договору оренди за рішенням суду. Колегія суддів також звертає увагу на п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ".

Однак, слід зауважити, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Слід також зауважити, що предметом даного судового розгляду Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України серед іншого є вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 26.05.2011р. за результатами аукціону недійсним та застосування наслідків недійсності договору, а також застосування наслідків недійсності договору оренди землі від 29.09.2011 р.

Вимоги щодо застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу укладеного 26.05.2011р. та застосування наслідків недійсності договору оренди землі від 29.09.2011 р.судами попередніх інстанції розглянуто не було. Судові акти не містять щодо цих частин позову ніяких правових висновків. Таким чином фактично позов в цій частині не розглянуто.

Крім того, в мотивувальній частині постанови від 26.06.2014р. Рівненський апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до ухвали господарського суду Житомирської області від 14.04.2014 року по справі № 906/1281/13, провадження у справі в частині визнання недійсним рішення Лугинської селищної ради від 21.07.2011 року № 184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 906/1281/13.

Але, як висновок зазначає про залишення без розгляду, позовну вимогу у справі в частині визнання недійсним рішення виконкому Лугинської селищної ради № 46 від 26.04.2012 року "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб", а в резолютивної частини постанови від 26.06.2014 р. зазначає: "п. 2 Позов в частині визнання недійсним рішення восьмої сесії 6 скликання Лугинської селищної ради від 21.07.2011р. №184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" - залишити без розгляду.".

Вказані процесуальні порушення допущені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції неможливо усунути на стадії касаційного перегляду справи в силу недопустимості виходу за межі перегляду справи в касаційній інстанції, оскільки відповідно до імперативних приписів ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, у зв'язку з чим рішення господарського суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню.

Крім того, судом першої інстанції не залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фонд державного майна України.

Таким чином при новому розгляді справи господарському суду, слід з'ясувати доцільність залучення до справи юридичних осіб чиї інтереси прямо чи опосередковано порушені, встановити правовий статус майна, достеменно і повно з'ясувати обставини справи, а відтак правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Рішення господарських судів попередніх інстанцій, прийняті у даній справі, цим вимогам не відповідають.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, суди попередніх судових інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч.1 ст.47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч.2 ст.1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, при новому розгляді справи суду належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Житомирської обласної організації товариства сприяння обороні України задовольнити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 14.04.2014 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 р. у справі № 906/113/14 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Головуючий Жукова Л.В.

Судді Круглікова К.С.

Нєсвєтова Н.М.